ACIS

 

список статей

Автор (источник): BIN-DIG Diggers Crew
Опубликовано: 2006-10-20

Дата похода: 23.07.2006

 

І знову Ніколка очима BIN-DIG Diggers Crew
 

 

Склад: nA[0] & DeVill

Вилазка BIN-DIGa до Нікольської системи відбулася одразу після вилазки до Клова, яка безперечно заслуговує на кілька окремих статей. Погода сприяла нам, з самого ранку весело світило сонце, хоча вночі над Києвом пролилася злива, яка не на жарт перелякала учасників вилазки, адже всім вже знову кортіло під землю. Хоча команда була не в повному складі – бракувало _B.Y.V_. DeVill видзвонював мене (nA[0]) з самого ранку. Зібравшись і попивши аццької лемберзької кави “Галка”, потроху вирушив на ст. М. Дніпро. Дішли до найзручнішого входу біля “Титану”. Вхід виявився зачиненим досить важким засувом, який можна було відкрити тільки вертикально (там насправді був ще люк, який ми одразу не помітили, але він був просто під вікном поважної організації, так що мав відомі недоліки). Тож до знайденого вертикального входу застосували хитру систему важелів: цеглину та бетонний блок, які добре підперли засув так, що можна було підлізти під них. Спочатку вліз я, потім Віл. Одразу засвітили ліхтарі і ми нарешті опинились у своїй стихії – ходи Ніколки виявились досить схожими на монастирські келії, їх було надзвичайно приємно і легко проходити. Вирішили спочатку піти прямо, хід ліворуч залишивши наостанок. Пройшли до розвилки, повернули праворуч. Не дійшовши до кімнати “Трьох Братів”, знову по настоянню Віла повернули праворуч – у бічну штольню. Невдовзі вперлись у колодязь, де ліворуч знайшовся хід і було суттєве підвищення горизонту, що довелося стрибати на виступ бічної штольні. Далі був “Собачий лаз”, де ми пересувались на “гусячих лапах”. По бокам хідника через малі проміжки зустрічались ніші, які було здебільшого наполовину засипано камінням. Для чого вони призначались колись – можна було лише здогадуватись. Пройшовши далі по коридору, ми повернули праворуч, пройшли ще по хіднику, а далі було вирішено повертатись назад, щоб дослідити ходи, які вели ліворуч. Хід ліворуч від входу було пройдено повністю – до люка в районі набережної. Перед люком знайшли стару СУППРівську вагонетку, яку спільними зусиллями мене і Віла було зсунуто на невелику відстань, оскільки покотити її виявилось неможливо з огляду на непомірну для звичайного дігера вагу. Люк виявився досить високо від землі, але спеціально для підняття нагору тут же була пристосована бочка з привареною арматуриною, на яку цілком можна було обпертися однією ногою. Ціною величезних зусиль решітку над люком було відчинено і, проробивши кілька акробатичних трюків, обидва дігери вибрались на поверхню. Далі полежали на травнику, насолодившись липневим сонцем. Далі знову вниз. Аж тут то виявилась проблеммка, бо спускатись вниз було куди важче, ніж підніматись нагору, адже найближча опора для ніг була практично поза зоною досяжності. Допомігши один одному, ми таки повторно інсталювались в Ніколку. Шлях назад було пройдено дуже швидко, бо нас підганяли вже доволі підсівші заряди батарей ліхтарів. У мене були дюрасельки, які досить швидко здохли, не витримавши такого шоку як заглиблення в Ніколку. Добре, що у Віла були акумулятори, тому значний відрізок шляху йшли з одним ліхтариком, благо шлях ми вже цей знали добре. Повернули ліворуч, дійшли до Царського колодязя, в який нам не дуже хотілось заходити, адже після недавньої зливи його досить сильно і рясно водопадило. Насолодившись вражаючою картиною падіння води з висоти в 22 метри, ми пішли далі до кімнати “Трьох братів”, де внесли наші ніки та BIN-DIG до Книги Реєстрації, яку було цілком випадково знайдено в ніші високо від підлоги. Трохи побавившись дедаїзмом у цьому офіційному документі, я вирішив дослідити трубу, що вела з кімнати у невідомому напрямку. По чуткам, ця вузька труба мала б вести просто до Дніпра, але це мені так і не вдалося перевірити, тому що, по-перше рівень води в трубі ще був дуже високий після нічної зливи, по-друге – хід був сильно захаращений усіляким грубим сміттям, через яке не дуже хотілось прокладати собі шлях, хоча після проходження Клову досвід лазіння по дуже вузьким трубам безперечно був і немалий. Тож ми просто вирішили відкласти цю аццьку трубу до кращих часів. Повернулись та повернули у бічне відгалудження, маючи намір пройти його на цей раз повністю. В процесі проходження був знайдений другий поверх Ніколки, до якого вела дуже висока (порядку 10 м), але міцна драбина. Другий поверх являв собою схожі “монастирські” штольні зі вже знайомими нішами по бокам. Трохи полазили по всім відгалудженням в різних напрямках. Одного разу тупик сприйняли за ймовірний колодязь. До тупика було значне пониження рівня, тож нам довелося йти по пояс в дуже холодній джерельній воді, щоб врешті переконатись, що то таки дійсно був тупик, і жодної драбини вгору там не було. Коротше, вимокли ми в цьому місці порядно. Було знайдено ще один вихід теж на горішній поверх. Цього разу колодязь був не таким високим, але драбина, по якій потрібно було вилазити, складалась з двох частин, причому нижня частина драбини, що постійно небезпечно хиталась, лише зачіпалась на верхню частину, і ніяк не була прикріплена до неї. Верхня драбина трималась за кілки в стіні якимись тоненькими тросами. На щастя тросики були шкіряні і не прогнивші остаточно, хоч за самі кілки я сильно хвилювався, адже вони біил підозріло тонкими і іржавими, але їх було кілька, що не могло не радувати. Вчепившись міцною хваткою за верхню частину драбини, я переліз нагору, де для рук вже був пристосований ще один пакіл в стіні. Цей відрізок штольні був як дві краплі води схожий на попередній – ті ж самі “монастирські келії”. Але ми таки знайшли один люк, який вивів нас до трамвайних колій біля мосту Метро, де BIN-DIG благополучно деінсталювався, сильно піднявши настрій випадковим перехожим бабкам, що уважно спостерігали за процесом і вочевидь залишились задоволені побаченим. Відмившись в водах великого Бористену, команда у неповному складі сіла в метро і роз'їхалась по домівкам. Ніколку пройдено!
nA[0] & DeVill from BIN-DIG Diggers Crew - www.bin-dig.ucoz.ru

 

 
 Комментарии

 

 

Добавление комментариев доступно только зарегистрированным пользователям!

 

 

   Copyright © 2001-2016 ACIS