ACIS

 

список статей

Автор (источник): Ghost
Опубликовано: 2006-10-25

Дата похода: 3.9.06

 

Агресія проти Либіді
 

 

http://interesniy.kiev.ua/new/lost/59

«Потім же Ольговичі з половцями перейшли Дніпро…і стали вони пустошити од Треполя, і аж до самого Києва…, і через Либідь перестрілювалися»
Літопис, 1135 р.

28 грудня 2004 року Київська міська рада за клопотанням музею «Київська фортеця», Київського еколого-культурного центру та Дружини охорони природи Київського університету «Зелене Майбутнє» оголосила Рішенням № 1061/2471 0,3 га єдиний фрагмент природного русла річки Либідь комплексною пам’яткою природи місцевого значення «Природне русло р. Либідь». Здавалось би хоча б останнє вдалося врятувати. Аж раптом цей самий останній фрагмент русла Либіді став мішенню відвертої будівельної агресії, що втілилася в знищенні деревостанів, чагарників, травостою та усього живого на лівому березі обґрунтованої під пам’ятку території. Наразі тут без проведення екологічної експертизи Південно-Західною залізницею ведеться прокладання каналізаційної та теплової мереж, що виносяться з траси нового мостового переходу через Дніпро. Ведеться як завжди без жодного уявлення про цінність цієї території. Дерева знищуються бульдозерами, вирубано не тільки безпосередню смугу для закладання мереж, алей й решту деревостанів, подекуди аж до самого русла. При цьому було знехтувані не тільки Водний кодекс, що передбачає захист водоохоронних зон, а й прийнята Київрадою «Програма розвитку зелених насаджень», згідно якій підпадають під охорону 2 га зелених насаджень на цьому відрізку р. Либідь та охоронний режим щойно створеної тут пам’ятки природи.


Довідка: Либідь найбільша мала річка в межах сучасного Києва. Її довжина сягає 14 км, площа басейна 68 км2. Либідь збирає стік з розсічених ярами схилів Київського плато, Головні кручі якого слугують вододілом між нею та Дніпром. Витоки Либіді знаходяться в районі станції Київ-Волинський. Підживлюють її і джерела в ярах: Бусловське – на Саперній слобідці, Лукрець – під Дівич-горою, Живець під г. Бусовицею. Головні притоки Либіді: Китаївський, Скоморох, Старик, Бус ловка, Відрадний, Шулявка, Кадетський гай, Клов, Совка, Звіринець, Протасів яр. Усі вони наразі поховані в колекторах. Колись Либідь слугувала прикордонною річкою та була серйозною водяною перешкодою. На ній робили стави та розміщували водяні млини. Наприкінці XVII ст. води Либіді обертали колеса сімох млинів…


Дійсно, саме тут біля Лисої гори колись Либідь вливалася в Лисогірський рукав Дніпра. Екологи сподівалися, що створена пам’ятка природи включила весь правий та лівий берег Либіді на протязі 500 м. її вільної течії (так було обґрунтовано вченими). Втім, чиновники створили цей об’єкт лише на правому березі Либіді, адже їм було добре відомо про розроблений ще за часів Кирпи проект нового залізничного мосту. При створенні об’єкту навіть назву змінили з «гирла» на «фрагмент». Залишили від гирла фрагмент а решту наприкінці літа почали нищити.


Окремо слід відзначити дії Державного управляння охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, що спокійно погодило вирубку дерев на лівому березі…забувши про надіслану в обґрунтуванні інформацію вчених Київського університету, щодо існуючих на ділянці стародавнього гирла тварин, що охороняються Червоною книгою та міжнародними договорами. Але ж якщо знали та погодили то це вже ознаки злочину…Розбиратися природоохоронній прокуратурі.


Інша новина, що з’ясувалася під час інспектування будівництва державною екологічною інспекцією 29.08.06: Південно-Західна залізниця та виконавець – «Гідроніжбуд» навіть не подбали про законний землевідвід. Древа вирубали, труби поклали, але за законом виходить самозахоплення…


Окрему увагу слід звернути на акт обстеження зелених насаджень, що складено Голосіївським КП «Краєвид» та на підставі якого було вирубано 153 дерева та 60 чагарників, видано на район ст. «Київ-Московський, що знаходиться на відстані 1.3 км від місця прокладання мереж…


Довідка: Знищення Либіді розпочалося ще в 1896 р. Тоді, через складність київського рельєфу інженери, що проектували тут залізницю вирішили скористатися долиною цієї річки. Саме тоді Либідь та цілу низку її приток потіснили підземні колектори та бетонні береги. З технічної точки зору сперечатися не будемо, адже непередбачливі потічки могли під час повеней змити усі транспортні конструкції. Але то був тільки початок. Адже в умовах розвитку промисловості дуже спокусливо було використати цю річку як великий канал для скидання стічних вод. Тож по всьому її басейну розбудовуються промислові підприємства. Тож в наш час більша частина русла річки від Караваєвих Дач до Ст. Київ-Московський тече в відкритому бетонному колекторі, далі до Лисої гори в закритому, вириваючись на волю в оточенні соковитої зелені, щоб через 500 м знову піти в спрямлене штучно продовжене бетонне русло до Дніпра.


Найбільш гнітючим є навіть не те, що вирубано вдвічі більше дерев ніж за тим актом, і не те, що зеленбудівці «подарували» життя на цій території лише двом деревам, а те, що контролюючі органи вперто не бажають бачити в тому порушень. Акт складений державним екологічним інспектором більш ніж лояльний для порушників: прибрати порубковий залишок, відвести землю, зробити щоб усе було добре…


Але справжні кияни не здаються. Завдяки вчасній рішучій реакції директора музею Кулініча В. Я. будівництво призупинено. Київський міський голова Л. Чернівецький дав доручення призупинити виконання робіт до завершення судової справи та застосувати штрафні санкції, підрахувати суму нанесених збитків. За фактом вказаних порушень готується позов до суду з метою припинення агресії та відшкодування спричинених природі збитків.


Викриті на гарячому будівельники ховаються за загальноміськими інтересами та обіцяють рекультивувати територію, що буцімто включено в зазначений проект мостового переходу…Що ж громадськість обов’язково це проконтролює.


а поки йде протистояння отримуємо нову тривожну звістку у зв’язку з будівництвом цього ж горе мостового переходу, знищується берег іншої малої річки –Дарничанки та оз. Нижній Тельбін. Звернення щодо цих порушень вже готові. Маємо змусити природоохоронні органи працювати.





При підготовці статті використано статтю «Не просто річка» Д. Степановича та дані з енциклопедичного довідника Київ.


Парнікоза І.Ю

 

 
 Комментарии
Урук | 09.04.2007 09:16    
Не сомневаюсь, что строительное дело шагнуло далеко вперед по сравнению с хотябы 60-ми годами минувшего века. Но Природа рано или поздно возьмет свое. Глубокие фундаменты перекрывают русла подземных рек,изменение же русла рек наземных ведет к весьма значительным переменам в общей геофизической обстановке на очень больших площадях. Здесь ушло, значит где-то оно должно проявится. Так пусть задумаются строители - возможно в один день дом в котором они же будут жить, начнет погружаться под землю. Любое действие всегда влечет за собой последствия...
 
Nicholass | 26.03.2008 21:01    
Лыбидь подмоет всех, в нее впадает огромное количество рек, люиди, видившие Лыбидь во время дождя меня поймут.
 
Ghоst | 04.09.2015 15:53    

 

 

 

Добавление комментариев доступно только зарегистрированным пользователям!

 

 

   Copyright © 2001-2016 ACIS