ACIS

 

список статей

Автор (источник): sky
Опубликовано: 2008-08-16

Дата похода: 13 серпня 2008

 

Діг по кільцю
 

 

Діг по кільцю

Учасники: @_Black_Mouse_@, GradMir, Maques, Peppi, Sanchos, Sky

Районування: Київ

коли я починав лазити під землю, похід по кільцю мені здавався таким недоступним і здавався чимось надзвичайним і складним. читав трохи про нього по форуму, чув з розмов. пройшов деякий час.
ми довго збиралися-домовлялися, і, нарешті, Санчос визначив день і час. за добу перед цим він навісив підйом в Страха (так, я просачкував і з ним не пішов бо пив пиво, каюсь).
зібралося шість чоловік, один з яких був жіночої статі. andreu визвався нас проводити (міг би і з нами полізти, розмови про втому не канають) і прямо на лавочці зробив цій жіночій статі педікюр на ніжках, щоб пристойно виглядати під землею.

(А це вже від мене, Andreu, частина тексту, таке собі пояснення чому я це робив =)
Власне цьому передувала розмова на форумі:
"@_Black_Mouse_@ написал:
-Буду... завещание не написал, но прошу ... "не считать меня коммунистом"
Peppi написал:
-Буду... завещание не написала, но прошу... сделать мне розовый педикюр
@_Black_Mouse_@ написал:
-Вырвать ногти?
andreu написал:
-Зачем ногти вырывать? Можно повыгоняться: http://avms85.io.ua/album144179"
На вилазку я не пішов, але на прохання Пеппі мав принести їй хімзу, та водночас вирішив поприкалуватися, купив на базарі за три гривні лак для нігтів, рожевий, і коли прийшов на місце то одразу приступив до справи - зробив ії чудовий рожевий педікюр, з яким у дренажках ходити набагато стильніше =)

Далі, як завжди, по стандартній програмі - через сільпо, добралися до входу, переодягнулися. а те, що буває не як завжди по програмі - це Макс був на велосипеді. Ми його закотили з собою у дренажку і запаркували в колодязі. Всі інші речі завантажили в тачку, і теж затягнули в глибину системи. тягати з собою їх не було сенсу, так як йшли по кільцю.
ну і пішли по 28-ій. Відразу сподобалася та частина, де є вихід у підвал якогось будиночка, там старі вузенькі цегляні ходи і живуть немаленькі павуки.
після цих розвилок на нас чекав перший етап, заради якого ми брали системи. дуже зручно, коли у кожного є своя каталка і не потрібно їх передавати, щоб спускатися на них по черзі. поки з’їжджали - трохи понамокали під потоком води, вода позатікала мені в кишені. тому далі йшли без карти, яка розлізлася, як тільки я її дістав. були спроби цю карту скласти як пазл, але вирішили, що і так справимося. коли чекали поки всі спустяться в колодязь - встигнули трохи змерзнути. ходи вузькі і протяги там гуляють не слабо. ну і водичка під ногами там холодна. останній спускався Санчос, його самоскид спрацював ідеально.
потрапили в П.К. її відрізок був не дуже протяжним. сподобався потік теплої води з поверхні, трохи погріли руки. трохи згодом попали в наступний глибокий колодязь з душем. він був у декілька рівнів і тому спускалися без спорядження. тільки підстраховували один одного на рівнях, щоб не влетіти в колодязь нижче. ці два спуска по суті, були єдиними дуже мокрими місцями на маршруті.
вийшли в Овражную. в Овражній вузенькі круглі труби. без карти ми пропустили поворот і поскользили по воді. зупинилися і зрозуміли, що сильно розігналися, тільки біля Дніпра. прийшлося повертатися.
на зворотній дорозі потрібний поворот знайшли відразу. за поворотом - болото. трохи прийшлося пригинатися і лізти на колінах, але його протяжність не велика і особливих труднощів в його проходженні не було.
сподобалося далі лізти по вузенькій трубі. відчули себе черв'яками, прийшлось повністю витягуватися і відштовхуватися кінчиками пальців на ногах, чіплятися ліктями, що виходило повільно і тому етап викликав певну затримку.
В Страха було сухо і приємно. Сподобалися її конструкції з куполоподібними цегляними колодязями. там ми проходили швидко, дісталися до колодязя, з якого звисала мотузка, навішена Санчосом напередодні. Було лише два комплекти кроль-жумар, тому прийшлося їх спускати і користуватися по черзі. В принципі, в колодязі була стара дерев'яна драбина, але я сумніваюся, що по ній можна було піднятися вище 5-6 сходинок. а якщо і можна було б, то я не ризикнув би.
трохи повимочувала коників Пеппі, коли зачепила в кроль страховку від жумара. і чомусь всі боялися за те, що не знали, за що зверху була прив'язана мотузка для підйому. Санчос звісно всіх заспокоїв, сказав, що гвоздік в стіну забив.
піднялися успішно. на маршруті по Страху було ще декілька колодязів і нарешті спуск в 28-му. можна було спуститися і по скобам, але вирішили не ризикувати і спустили мотузку. а внизу - вже і наші речі, і велосипед, і декілька метрів до виходу.
на вулиці було дуже тепло і сухо, зігрілися нарешті. і Миш хоч нас трохи підганяв, ми ще посиділи трохи за пивом, розмовами про вагітність і іншими пошлостями.
проходження зайняло близько 3.5 годин, якщо я не помиляюсь. і це з умовою того, що ми не летіли, і досить таки розмірено просувалися і зупинялися.
єдина неприємність, що трапилася - Миш трохи потягнув ногу, надіюся в нього буде все гаразд.

 

 
 Комментарии
Sol | 22.08.2008 15:28    
Хотите вкусить удовольствие - идите Великим Кольцом зимой, при минус 15 наруже и без химзы. (Это не пиз..тизм, просто ну НЕ БЫЛО у меня химзы, а не пойти не мог по идейным сображениям)
:))


Кстати - фигня, что зимой и летом одинаково.
Сосули метровым частоколом поперек прохода в 28... Вода холоднючая, а в ПК она вообще брррр. Ледяной же затор в Гнилое Озеро...

а надоть летом тоже попробовать, сравнить...
 
sky | 31.08.2008 09:39    
О, Andreu ти все-таки мій звіт виклав, дуже вдячний.
треба буде спробувати зимою)
 
Nothing | 19.06.2009 05:15    
палево развели тут
 

 

 

Добавление комментариев доступно только зарегистрированным пользователям!

 

 

   Copyright © 2001-2016 ACIS