ACIS

 

список статей

Автор (источник): Вечірній Київ за 29.07.2012
Опубликовано: 2012-07-16

Дата похода: 20.07.2012

 

Підземна варта
 

 

ЗАГ: Підземна варта

ПІДЗАГ: Київські дігери вже рік допомагають міським службам спостерігати за
малодоступними комунікаціями

Григорій Мельничук
melnychuk@eveningkiev.com

ВРЕЗКА:

Захоплення вивченням рукотворних підземель хтось може вважати ледь не підлітковою
забавкою. Хоча насправді це одне з розповсюджених у світі міських захоплень молоді, що
прийшло до нас понад десятиліття тому. І київські дігери вже «виросли» до того, аби не
лише подорожувати підземеллями заради цікавості, а й реальними справами допомагати
місту. Багатьом з них не байдужий стан підземель – і мова йде не лише про аварійні
ділянки, а й про нелегальні підключення до зливових колекторів, коли підземними
річками течуть побутові нечистоти та сміття. Дігери зверталися до відповідних
міських служб, а на початку липня минулого року голова Київміськдержадміністрації
Олександр Попов вже офіційно запропонував їм співпрацю. Про результати спільної
роботи «Вечірка» поспілкувалася з одним з активістів київського дігерського руху
Андрієм Атаманчуком.

– З чого розпочалася співпраця з міськими службами?

– У 2010 році ми вперше спробували боротися з нелегальними врізками у колектор
річки Скоморох на Лук’янівці та у річку Ямка поблизу Володимирського ринку. Ми
написали заяви у «Київавтодор», було створено комісії. Врізку у колонний зал колектора
Скоморох справді закрили, а от по Ямці не виявилося відповідних схем. Але нині там
лишилася дуже мала врізка, до того ж частина труб – під військовою частиною. У
2011 році ми провели декілька походів підземеллями з журналістами, а у липні того ж
року після розпорядження КМДА розпочалася організована робота з «Київавтодором»
та «Київводоканалом».

– Які врізки були найбільшими?

– Напевно, це район будівництва найвищого житлового будинку на Кловському узвозі –
однак після виявлення там самі робітники переклали колектор та підключили каналізацію.
Взагалі під час будівництв врізки трапляються часто. Ще розповсюджені порушники –
це кафе, магазини та приватні будинки. Були врізки з кафе на Майдані Незалежності, з
магазину на Кловському узвозі, з будинку меблів у річку Бусловка. Багато приватних
будинків у Голосіївському районі зливали нечистоти у струмок Оріхуватка. Така
ж ситуація була по вулиці Пушиної, до того ж мешканці декілька разів намагалися
підключитися до зливової каналізації. На Великій Васильківській було ліквідовано врізку
з автозаправочної станції. А ось у колекторі Академічний у Святошинському районі нами
було виявлено багато джерел потрапляння гарячої води через прориви теплотрас, так само
і на вулиці Старонаводницькій.

– Врізки, про які йде мова, зафіксовані документально?

– Так, по всім ним складено акти комісіями зі спеціалістів «Київавтодору»,
санепідемстанції, нерідко їх підписують і порушники. Перед виїздами комісій на місце ми
зазвичай напередодні самостійно ще раз перевіряємо – аби вони не їхали задарма. Часом
лише дізнавшись про візит комісії, порушники завчасно ліквідують врізки.

– Чим відрізняється дослідження колекторів дігерами та відповідними службами?

– Робітники «Київавтодору» зазвичай не ходять по самим колекторам, а лише
спускаються в люки, тоді як ми ходимо по підземним тунелям і відповідно бачимо
врізки. Та й самі автодорівці зізнаються, що не у кожен колектор би полізли – адже
потрібно і відповідне спорядження, та й завжди є певний ризик. Так, ми виявили обвал
старого цегляного колектора річки Сирець біля заводу шампанських вин – а там дуже
мало виходів на поверхню, багато сміття і, до речі, дотепер скидають відходи рибного
виробництва.

Минулого року, коли біля Кирилівської церкви по вулиці Олени Теліги утворився провал,
його спочатку намагалися засипати піском – однак його вимивало. Тоді звернулися до
двох київських дігерів, які порадили будувати вертикальний колодязь, який стікає у
підземний колектор Бабин яр і далі у озера на Оболоні.

– Київськими дігерами цікавляться спецслужби?

Восени 2011 року декількох дігерів запрошували на бесіду зі співробітниками СБУ та
державної охорони, однак вони лише попрохали повідомляти про підозрілі предмети. Це
ж нас попросили й безпосередньо перед «Євро-2012», тоді вони самі завітали на наше
звичне місце зустрічей.

– Яке зараз найбільш проблемне місце?

– Нині це підземна річка Клов, що тече від Кловського узвозу до вулиці Фізкультури повз
Олімпійський стадіон, там дуже потужна врізка – до декількох кубометрів на хвилину.
Джерело ми ще не виявили, однак фактично це річка з нечистот, напевно, неправильно
прокладена магістральна каналізація. У 2008-2010 роках колектор Клова перебудовували,
і там утворилася плотина. Нижче неї до впадіння у Либідь – наче все нормально, а над
нею утворилося справжнє болото з нечистот і сміття, що осідають на дно. Однак як
починається дощ – це все під величезним напором вилітає з Клова в Либідь і тече у
Дніпро.

Проблемний підземний перехід на Басейній – його довго добудовували, однак під ним
частина приміщень підтоплена, комунікації ржавіють, а вентиляційні виходи перехожі
забили сміттям. Там затоплена і автоматична насосна станція, що мала відкачувати воду
під час злив. Насправді, немало переходів ними обладнувались, однак переважно насоси
закинуті, або й навіть ніколи не запускалися. Є декілька врізок і у дренажно-штольневі
системи (ДШС) на пагорбах над Дніпром.

ЗАГ: Довідка

Зливова каналізація – це окрема система водовідведення, якою потрапляють у Дніпро
дощові води. Через певний час після початку дощу підземні колектори цієї системи
дуже швидко наповнюються – тож перебувати у зливи в них вкрай небезпечно. У Києві
зливова каналізація інтегрована з розгалуженою мережею малих річок, що раніше текли

на поверхні, а зараз, особливо у центрі міста, сховані у підземні колектори. Система
зливової каналізації зазвичай не має фільтрів у місцях скидання води у річку, або вони
лише затримують змите з вулиць сміття. Тоді як для побутових каналізаційних відходів
влаштована окрема система з відповідними фільтрами на Бортницькій станції аерації.
До того ж агресивне середовище та біологічні відходи, що потрапляють до зливової
каналізації, пошкоджують не розраховані на це конструкції. Наслідок – аварії та провали
грунту.

ЗАГ: «Потрібно бути трішки менш байдужим до міста»

Вікторія Яковлєва, радник голови правління з інформаційної політики ПАТ
АК «Київводоканал»

Як показує досвід, найчастіше нелегально врізаються в зливову каналізацію власники
невеликих кафе і ресторанів, а також, як це не сумно, люди не бідні. А причина одна –
небажання платити за каналізацію. В минулому році ми зробили ревізію комунікацій у
приватному секторі і взяли на облік всіх, хто має договір на оплату водопостачання, але за
прийом стоків не платить. Так, у людини може бути у дворі вигрібна яма, однак, на жаль,
у нас немає механізмів і прав перевірити це. Ось тоді нам на допомогу приходять дигери і
інші небайдужі люди.

Активна робота не тільки з дигерами, а і з просто небайдужими мешканцями нашого
міста, може позитивно позначитися на стані нашого комунального господарства. Часом
байдужість жителів пояснюється тим, що вони втомилися скаржитися, особливо коли їх
перекидають від відомства у відомство. А рішення лежить на поверхні – потрібно бути
трішки менше байдужим. І співпраця з дигерами, а також реакція адміністрації допомогли
вже зробити наше місто кращим.

 

 
 Комментарии
Ghоst | 04.09.2015 15:47    

 

 

 

Добавление комментариев доступно только зарегистрированным пользователям!

 

 

   Copyright © 2001-2016 ACIS