ACIS

 

список статей

Автор (источник): Ghost
Опубликовано: 2006-10-19

Дата похода: 2 листопада 2003р.

 

King Speleo очима Ghost'а
 

 

Склад групи: CJ Bionic, @_Black_Mouse_@, MadMax, СтранНiк, Ghost



Знову рано вставати. Знову збирати речі. Знову ломитися @#%-зна куди. Я на пари так не встаю!


9.00. Весь гуртожиток спить. А я вже на станції «Дніпро». Псих. Міг би ще поспати до 11. Сиджу на лавці. Прийшли MadMax та Нiк. Макс приніс бонус — концерт Iron Maiden. А з вулиці прийшов Миш та високий рудий нефор — Біонік. Як з його зростом можна залізти в дренажку? Мабуть, у нього дуже велика тяга до діггерства. Макс збігав на ринок за болотниками, і ми рушили. Йти довелося довгенько — щоб не пролазити душ, дійшли майже до Поштової площі — щоб зайти через квадратний колодязь, де вже залазили два рази. Переодяглися. Нiк встиг злазити в старовинну споруду невідомого призначення, за якою ми переодягалися. Біонік, як виявилося, любитель колекторів, тому ліз в шкіряній куртці і з нефорським рюкзаком без жодного натяку на захист від води.


Залізли. Для більшої докладності карти (і меншого намокання під душем) пішли вліво, щоб потім повернути направо і добиратися до місця призначення (див. карту). На кожному спуску Миш брав у йдучого позаду Біоніка рюкзак і обережно проносив його крізь душ — всередині лежав цифровий фотоапарат. До шахти дійшли без пригод. В шахті всі пішли нагору виглядати, де вийшли — всі крім мене та Біоніка: я там вже був, а Біонік чистив свою куртку. Я відігнав вагонетку на статрову позицію (ПК1+00) і повернувся якраз вчасно, щоб побачити прикол: Біонік чистить куртку, вішає її на гачок, і тут у куртки відривється петелька! Радості Біоніка не було меж ;).


Коли всі спустилися, їм, звичайно ж, захотілося кататись. Першими каталися ми з Біоніком. Катав нас Миш. Потім назад ми провезли Миша та Нiка. Після того, як Нiк виліз, Миш, залишившись сидіти на скошеній частині ковша, перекинув його, упавши спиною вниз. У зворотньому напрямку ми з Нiком катали Миша та Макса. Макс в кінці вистрибнув вдало, а от Миш потрапив ногою в трос, за який ківш піднімає кран. Йому пощастило — нога вчасно вискочила з петлі, і його не проволокло по підлозі. Треба писати правила користування вагонеткою.


Так як всі покаталися, пора було йти далі. В кінці більш-менш мілкої води був фільтр. Вода текла лише на четвертину потужності (а минулого разу била на всю!), і шуму майже не створювала. За фільтром починалася глибока ділянка. Макс почав знімати і запаковувати болотники, так як далі вони користі не принесуть ;). Всі інші також заворушилися, коли Миш — єдиний з нас, що був у хімзі — зайшов у воду мало не по пояс! Правда, через пару кроків він піднявся, і води йому стало по коліна. Все одно треба було пройти ту яму — всі продовжували запаковувати речі в пакети. Миш, побачивши таке діло, натякнув мені, що ніякої ями не було, а він ходив на колінах! Потім він злякався, що зараз ми всі навалимося на нього і втопимо — його шоу з глибокою водою прохавали всі! Але нічого такого не відбулося — мабуть, Миш в штанах від хімзи і червоній робі тролейбусника був дуже страшним. Просто зібралися і почапали. Води було трохи вище колін. Я йшов першим — на правах людини, яка вже була в цій системі (а також людини, яка останнього разу ходила першою по нових дренажках десь з рік назад). Тому всі мали змогу подивитися ще одне шоу: як я з кожним кроком мало не руками виймаю ногу з глини, а потім переношу її вперед — бо глини на ній також дуже багато. Миш підмітив, що це дуже корисна вправа для ніг.


Метрів через 200-300 грязюка скінчилася, ми знову пішли сухим тунелем. В одному місці стеля була настільки гладенькою, що ми з Мишом зімітували тролейбуси — притулилися касками до стелі і пройшли так десять метрів. Далі рівний троллей скінчився, і ми знову пішли по-нормальному, зігнувшись. Кожного разу, як я стукався головою, з каски злітав налобник. Згодом я віддав його Мишу — його «туалетний» (© Kissa) ліхтар вже помирав. Акустика в тунелі була настільки гарною, що непогано було б щось заспівати (це я згадав гру на губній гармошці в водогоні). Співучим з нас виявився лише Макс. Співав він досить гарно — йому вдалося Nightwish "Sleeping Sun" та ще дещо. Пройшовши ще з 300 метрів, ми натрапили на дірку зліва внизу — таке враження, що СУППРи хотіли з'єднати дві дренажки, але трохи наплутали з висотою. Але ми пішли прямо — там було видно кімнату. В ній хід завершувався, нагорі був люк, і я подумав, що то і є вихід біля житнього ринку. Ми поклали речі, залишили Біоніка і пішли досліджувати дірку. Після «гірки», на якій дуже зручно спускатися на… сідалі, була така ж «труба» з рейками. потім вона примкнула до іншої. Ми пішли вправо, і невдовзі знайшли кімнату з вагонеткою, але без ковша — таку, як у Ніколці. Зліва за 20 метрів до кімнати була штольня. Люк в кімнаті виявилася саме тим виходом, що ми колись знайшли з Сусаніним біля житнього ринку. Ми з Максом залишилися в кімнаті, а Миш з Нiком пішли за речима, поюзавши по дорозі вагонетку як транспорт. Коли прийшов народ з речима на вагонетці, ми вже змерзли. Біонік висловив бажання покинути нас, а Миш з Нiком вилізли з ним просто так. Нас з Максом на довго не вистачило, і ми пішли в штольню — зігрітися під час руху. Але пройшовши 100 метрів, вирішили повертатися. Народ був вже внизу.


Тепер ми пішли в протилежний кінець труби. По дорозі Нiк покатав нас з Мишом на вагонетці. Пройшовши в протилежний кінець, ми побачили забучку. Сталактитів було дуже багато, Миш збігав за фотоапаратом, ми пофоткалися, і пішли назад. Зайшли в штольню. Вона виявилася досить низькою — справжній ракохід. В кінці був колодязь без драбини, але з люком. Стіни були обплетені рослинністю на зразок коріння дерев. Нам здалося, що цей колодязь на протилежному боці гори. Повернулися в кімнатку, вилізли, пофоткалися у позі вилазячого-з-люка-діггера, переодяглися і пішли на пиво. Крім Макса, який не хотів навіть пива — тільки грітися! Його руки на відміну від наших, червоних від глини, були синіми. Він поломився в дренажку застуженим. Хоча я під час першого залазу сюди також був застужений, а після діггерки став себе почувати набагато краще! Треба буде поцікавитися його здоров'ям…

 

 
 Комментарии

 

 

Добавление комментариев доступно только зарегистрированным пользователям!

 

 

   Copyright © 2001-2016 ACIS